інквізиторський
ІНКВІЗИТОРСЬКИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до інквізитор 1.
2. перен. Надзвичайно жорстокий, дуже суворий.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | інквізиторський | інквізиторська | інквізиторське | інквізиторські |
Родовий | інквізиторського | інквізиторської | інквізиторського | інквізиторських |
Давальний | інквізиторському | інквізиторській | інквізиторському | інквізиторським |
Знахідний | інквізиторський, інквізиторського | інквізиторську | інквізиторське | інквізиторські, інквізиторських |
Орудний | інквізиторським | інквізиторською | інквізиторським | інквізиторськими |
Місцевий | на/у інквізиторському, інквізиторськім | на/у інквізиторській | на/у інквізиторському, інквізиторськім | на/у інквізиторських |