інкорпоруючий
ІНКОРПОРУЮЧИЙ, а, е: ^ Інкорпоруючі мови - мови, у яких одним із способів побудови речень є інкорпорація (у 2 знач.).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | інкорпоруючий | інкорпоруюча | інкорпоруюче | інкорпоруючі |
Родовий | інкорпоруючого | інкорпоруючої | інкорпоруючого | інкорпоруючих |
Давальний | інкорпоруючому | інкорпоруючій | інкорпоруючому | інкорпоруючим |
Знахідний | інкорпоруючий, інкорпоруючого | інкорпоруючу | інкорпоруюче | інкорпоруючі, інкорпоруючих |
Орудний | інкорпоруючим | інкорпоруючою | інкорпоруючим | інкорпоруючими |
Місцевий | на/у інкорпоруючому, інкорпоруючім | на/у інкорпоруючій | на/у інкорпоруючому, інкорпоруючім | на/у інкорпоруючих |