інкримінувати
ІНКРИМІНУВАТИ, ую, уєш, недок. і док., перех., кому що і кого в чому. Обвинувачувати кого-небудь у чомусь; ставити комусь за провину щось. - Дитина ти, Сергійку,- заспокоювала його Васса. - Ну, ти подумай, які злочини інкримінують тобі (Епік, Тв., 1958, 241); Треба перевірити, чи винен він у тому, що йому інкримінує слідча влада (Сміл., Сад, 1952, 202).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | інкриміную | інкримінуємо |
2 особа | інкримінуєш | інкримінуєте |
3 особа | інкримінує | інкримінують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | інкримінуватиму | інкримінуватимемо |
2 особа | інкримінуватимеш | інкримінуватимете |
3 особа | інкримінуватиме | інкримінуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | інкримінував | інкримінували |
Жіночий рід | інкримінувала | |
Середній рід | інкримінувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | інкримінуймо | |
2 особа | інкримінуй | інкримінуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | інкримінуючи | |
Минулий час | інкримінувавши |