іноземець
ІНОЗЕМЕЦЬ, мця, ч. Громадянин, підданий іншої держави, країни; чужоземець, чужинець. - Спонукувані.. комерційним інтересом, до цього Мічуріна вже приїхали.. з-за кордону два визначні іноземці, можливо, теж вчені (Довж., І, 1958, 395); В розмові з цим іноземцем він, хоч-не-хоч, мусив підбирати особливі слова (Гончар, III, 1959, 220).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | іноземець | іноземці |
Родовий | іноземця | іноземців |
Давальний | іноземцеві, іноземцю | іноземцям |
Знахідний | іноземця | іноземців |
Орудний | іноземцем | іноземцями |
Місцевий | на/у іноземці | на/у іноземцях |
Кличний | іноземцю | іноземці |