інспекторка
ІНСПЕКТОРКА, и, ж. Жін. до інспектор 1. - Я відповідальний інспектор міжобласної контори «Заготівлі хутра»,- відрекомендувалася жінка. - «Заготхутра»? - здивувався Артьомов, розглядаючи відрядження інспекторки (Чорн., Потік.., 1956, 226).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інспекторка | інспекторки |
Родовий | інспекторки | інспекторок |
Давальний | інспекторці | інспекторкам |
Знахідний | інспекторку | інспекторок |
Орудний | інспекторкою | інспекторками |
Місцевий | на/у інспекторці | на/у інспекторках |
Кличний | інспекторко | інспекторки |