іррадіація
ІРРАДІАЦІЯ, ї, ж. 1. фіз. Оптичне явище, суть якого полягає в тому, що світлі фігури видаються на темному тлі більшими за свої справжні розміри.
2. фізл. Поширення процесу збудження або гальмування в центральній нервовій системі. Іррадіація нервового процесу становить одне з основних явищ нервової діяльності кори великих півкуль (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 68).
3. мед. Поширення відчуття болю за межі безпосередньо враженого місця або органа.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | іррадіація | іррадіації |
Родовий | іррадіації | іррадіацій |
Давальний | іррадіації | іррадіаціям |
Знахідний | іррадіацію | іррадіації |
Орудний | іррадіацією | іррадіаціями |
Місцевий | на/у іррадіації | на/у іррадіаціях |
Кличний | іррадіаціє | іррадіації |