іспитовий
ІСПИТОВИЙ, а, е. Стос. до іспиту. Віктор.. писав іспитовий диктант (Автом., В. Кошик, 1954, 292); Двоє саперів вирядили Шостопалька на відчайдушне іспитове для нього бойове завдання (Ле, Клен. лист, 1960, 138); Іспитовий період; // Признач. для проведення іспитів. З іспитової кімнати вибіг лютий кандидат (Фр., X, 1954, 86); Іспитова комісія.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | іспитовий | іспитова | іспитове | іспитові |
Родовий | іспитового | іспитової | іспитового | іспитових |
Давальний | іспитовому | іспитовій | іспитовому | іспитовим |
Знахідний | іспитовий, іспитового | іспитову | іспитове | іспитові, іспитових |
Орудний | іспитовим | іспитовою | іспитовим | іспитовими |
Місцевий | на/у іспитовому, іспитовім | на/у іспитовій | на/у іспитовому, іспитовім | на/у іспитових |