історизм
ІСТОРИЗМ, у, ч. 1. Діалектичний принцип вивчення та оцінки предметів і явищ у їх історичному розвитку. Глибокий марксистсько-ленінський історизм у підході до письменників минулого.. допоможе нашим історикам змалювати правдиву й широку картину розвитку української літератури (Про багатство л-ри, 1959, 69).
2. Відтворення минулого в мистецтві; захоплення минулим. Художник вдало обрав для розкриття своєї ідеї - боротьба людини з природою - історичну подію. (Та, мабуть, у цьому - в історизмі - і сила видатніших творів) (Баш, Надія, 1960, 247).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | історизм | історизми |
Родовий | історизму | історизмів |
Давальний | історизмові, історизму | історизмам |
Знахідний | історизм | історизми |
Орудний | історизмом | історизмами |
Місцевий | на/у історизмі | на/у історизмах |
Кличний | історизме | історизми |