історично
ІСТОРИЧНО, присл. 1. У процесі розвитку, зміни чого-небудь. У 1935 р. партія й уряд прийняли генеральний план реконструкції Москви, за яким зберігалось радіально-кільцеве планування міста, що склалося історично (Ек. геогр. СРСР, 1957, 126); Оскільки поняття стилю творилося історично і змінювалося в часі, то ми й зараз вживаємо його для означення сумарного стилю мистецтва певної епохи (Рад. літ-во, 1, 1961, 25).
2. Будучи зумовленим історією (у 1, 2 знач.). Перехід від соціалізму до комунізму є закономірний, історично неминучий процес (Наука.., 3, 1959, 1); Ці завдання [побудова стрункої системи світового господарства, знищення класів і т. ін.].. виконати може лише історично покликаний до цього клас - пролетаріат (Еллан, II, 1958, 93).
3. Спираючись на історію (у 1-3 знач.). Ми, нащадки, підходимо до оцінки діяльності Плеханова строго історично (Рад. Укр., 11.XII 1956, 3); Історично доведено, що класика була й залишається тим грунтом, на якому виникла, розвивалася і продовжує розвиватися кожна національна драматургія (Мист., 1, 1966, 8).