ітися
ІТИСЯ (ЙТИСЯ), ідеться (йдеться); мин. ч. ішлося (йшлося); недок., безос. 1. кому, чому. Мати охоту, бажання, силу й т. ін. іти (перев. з обставинами способу дії). [Круста (підвівся, потім знову сів) :] Може, я ліг би тут собі тихенько спати? Бо щось моїм ногам ніяк не йдеться (Л. Укр., II, 1951, 406); Легко йдеться молодим намлілим у роботі ногам по весняній землі (Стельмах, І, 1962, 400); Зоя могла б уже йти, але їй чомусь не йдеться, їй якось само стоїться на місці (Гончар, Дорога.., 1953, 14).
2. кому. Певним чином відбуватися, здійснюватися, робитися. Він собі так покладає: як піде чоловікові з якого дня, то так воно вже і йдеться... (Коцюб., II, 1955, 33); Дівчина співала журливої пісні про фортуну, про чумака, що поїхав у Крим, що погано йому йшлося (Перв., Земля.., 1930, 82); // Щастити комусь. Кому йдеться, то й на скіпку прядеться (Номис, 1864, № 1668); Старий Тихонюк засопів носом. Він і сам добре бачив, що йому не йдеться якось із тими інтересами (Хотк., II, 1966, 86).
@ В руку йдеться кому - щастить комусь. Так усе тепера чогось Хведорові в руку йшлося: урожай був добрий, щепи поприймались чисто всі, два ловких стригуни вигодувались, вже й виїжджати їх почав (Григ., Вибр., 1959, 276).
3. до чого, на що. Наближатися, підходити до певного моменту, періоду. Йшлося вже до різдва. Люті морози скували землю, прикрили її снігом глибоким (Мирний, IV, 1955, 255); Йшлося до жнив: клепали коси, вистругували до грабель і грабок зубці (Іщук, Вербівчани, 1961, 5); Йшлося на вечір, коли Наливайко з Юрком Мазуром розшукали посланців (Ле, Україна, 1940, 231); // Наближатися до певного ступеня розвитку. [Кирило:] Далі зими ще довші будуть: перед кінцем світу геть усе переплутається... [Денис:] Либонь воно до того вже і йдеться? (Кроп., II, 1958, 10); Як на багатство йдеться, то й півень несеться, а коли зав'яжеться на бідність, то й курка не хоче (Стельмах, І, 1962, 567).
@ Куди воно йдеться? - у якому напрямі розвиваються події? А з неділі в Князівці ярмарок.. Якщо й отут, на велелюдді, не дізнатись,не розторопати, що воно діється та куди воно йдеться, то вже де ж тоді! (Головко, II, 1957, 254).
4. кому, до кого-чого, рідко. Те саме, що личити 1. Невисокого росту, круглолиця, чорнява, наряджена у чорне оксамитне плаття, котре так ішлося до її білого, як сніг, тіла, вона, наче лілія серед пучка квіток, виділялася серед своїх товаришок (Мирний, III, 1954, 272).
@ Ідеться (йдеться, ішлося, йшлося) про кого- що- мова йде про кого-, що-небудь; справа стосується когось, чогось. До гурту підходили все нові тіні. Дехто з них питав крайнього, про що йдеться (Вас., Вибр., 1950, 123); Тепер уже справа не про письменність ідеться, тепер село з селом змагається - у кого кращий клуб, у кого краща самодіяльність... (Вишня, II, 1956, 11); Коли на те йдеться - якщо вже так. А як уже воювати, так воювати - хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (Козл., На переломі, 1947, 128).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ідуся | ідемося |
2 особа | ідешся | ідетеся |
3 особа | ідеться | ідуться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ітимуся | ітимемося |
2 особа | ітимешся | ітиметеся |
3 особа | ітиметься | ітимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ішовся | ішлися |
Жіночий рід | ішлася | |
Середній рід | ішлося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ідімося | |
2 особа | ідися | ідіться |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ідучись | |
Минулий час | ішовшись |