скакання
СКАКАННЯ, я, с. Дія за знач. скакати. Коні ступали повільно, розвідники все тривожніше озиралися назад. - Що за знак? - не втримався першим Славик, тугий і розшарілий від скакання (Гончар, III, 1959, 435).
@ Скакання в гречку - залицяння до чужих жінок; нешлюбні зв'язки. Більшої вини й не було, здається, в запорожців над оте скакання в гречку (П. Куліш, Вибр., 1969, 144).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скакання | скакання |
Родовий | скакання | скакань |
Давальний | скаканню | скаканням |
Знахідний | скакання | скакання |
Орудний | скаканням | скаканнями |
Місцевий | на/у скаканні | на/у скаканнях |
Кличний | скакання | скакання |