спішування
СПІШУВАННЯ, я, с. Дія за знач. спішувати і спішуватися. Вдень Суворов об'їжджав полки, перевіряючи, як іде підготовка техніки до штурму, практична посадка й висадка десантів, спішування кавалеристів на випадок, якщо під час атаки їм доведеться брати участь у пішому строю (Добр., Очак. розмир, 1965, 329).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | спішування | спішування |
Родовий | спішування | спішувань |
Давальний | спішуванню | спішуванням |
Знахідний | спішування | спішування |
Орудний | спішуванням | спішуваннями |
Місцевий | на/у спішуванні | на/у спішуваннях |
Кличний | спішування | спішування |