нутряний
НУТРЯНИЙ, а, е, розм., рідко. Який міститься всередині кого-, чого-небудь; внутрішній. Мороз надвірній і хатнє нутряне тепло Спливли помалу (Дн. Чайка, Тв., 1960, 340); // Глухий, низький (про голос, сміх, крик). - Офіцер підвівся і глибоким нутряним голосом проказав: - Прийдуть з півночі стовпища варварів і заженуть нас на півострів (Гончар, II, 1959, 348); - Ні, голубчики, я піду на розводдя, а ви лишайтесь тут! - загримів торжествуюче нутряний бас Турчиновича (Кол., Терен.., 1959, 36); Валька засміявся нутряним сміхом (Руд., Остання шабля, 1959, 347).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | нутряний | нутряна | нутряне | нутряні |
Родовий | нутряного | нутряної | нутряного | нутряних |
Давальний | нутряному | нутряній | нутряному | нутряним |
Знахідний | нутряний, нутряного | нутряну | нутряне | нутряні, нутряних |
Орудний | нутряним | нутряною | нутряним | нутряними |
Місцевий | на/у нутряному, нутрянім | на/у нутряній | на/у нутряному, нутрянім | на/у нутряних |