саме
САМЕ1 див. самий.
САМЕ2. 1. присл. У цей час, у цей момент; якраз. Подивилась Хима, та аж серце в неї повернулось. - О,- каже,- саме зібравсь у неї дівич-вечір; я не спізнилась! (Вовчок, І, 1955, 53); Його ведуть, мов молодого князя бояре, а сусідня дівчина Оленка.. саме мчала повні відра од колодязя (П. Куліш, Вибр., 1969, 273); Я зустрів комісара й міністра, що саме оглядали Будинок [Армії і Флоту] і його музеї (Ю. Янов., II, 1958, 119); Паськи саме снідали, сиділи за столом, як Оленка врочисто відчинила двері в хату (Горд., II, 1959, 10); В Обухівку Давид прийшов зарані - саме школярі сходились до школи (Головко, II, 1957, 182); // Незадовго перед чимсь; тільки що. Трясеться нещасне [дівча] і від пропасниці й від плачу, бо мати саме набила (Л. Укр., III, 1952, 632); - Маю з Сафроном Андрійовичем погомоніти! Як, не дуже сердитий він? - Ні, веселий. Саме з ярмарку приїхав (Стельмах, II, 1962, 348); // У розпалі. Перш усіх гостей наш батько побравсь додому..; а ще саме гуляння, саме танці... пішли ми додому; пішла Катря плачучи (Вовчок, І, 1955, 207).
@ Саме в силі див. сила; Саме в соку див. сік; Саме вчас див. вчас.
2. присл. Точно; прямо. Заткнув [Петро] дірку дерев'яною затичкою. Цурпалок саме прийшовсь і міцно стримів у дірці (Гр., І, 1963, 257); На четвертий день виїздили новобранці з села на станцію. Біля греблі, саме проти Гармашишиних воріт, спинилась валка (Головко, II, 1957, 516).
3. част. Уживається для виділення, більшої конкретизації особи чи предмета, для підсилення ознаки тощо. Як не згадати, що саме Римський-Корсаков був учителем нашого Лисенка, а Чайковський - його другом (Рильський, IX, 1962, 150); Особливо він приглядався до тих, що вже виздоровляли, бо йому здавалося, що саме вони, збуджені радістю життя, що повертається у всій красі, найбільше глухі та байдужі до нещасних (Тют., Вир, 1964, 200); Саме цей факт мені хвилює кров (Ю. Янов., II, 1958, 40); Років йому було сто чи, може, трохи й менше, але приємно чомусь думати, що саме сто, бо це було давно й красиво (Довж., І, 1958, 65); - Женю, яка я щаслива... Так, саме щаслива... (Гончар, III, 1959, 296); // Уживається для уточнення, підсилення обставин часу, місця, способу дії тощо. Саме перед обідом шасть у хату Василь Невольник (П. Куліш, Вибр., 1969, 195); Саме напровесні Настя злягла: знайшлось хлопчатко (Коцюб., І, 1955, 75); Перевал доведеться брати саме там, у непрохідних лісових хащах (Гончар, III, 1959, 96); - Добривечір, братику! - обіймає Варава Плачинду. - А в мене оце гості зібралися. - Може, незручно?.. - Саме зручно. У нас тільки свої (Стельмах, І, 1962, 328); - Я буду радий і проситиму бога, щоб сталося саме так (Смолич, І, 1958, 51); // Уживається для підсилення питальних займенників, сполучників. сполучних слів і т. ін. [Кічунов:] Місяць оббиває [Мічурін] пороги!.. Місяць! Одна тільки людина вступилася. [Карташов:] Хто саме? [Кічунов:] Інспектор Марфін (Довж., І, 1958, 426); Щось мусило статися незвичайне. Що саме, Остап не знав, хоч догадувався (Коцюб., І, 1955, 377); Спитав [Яшко] когось, де саме живе Прокіп Яшний (Головко, І, 1957, 163); Він [В. Маяковський] збагнув, що автор «Онєгіна» завжди був йому близьким і рідним. І саме тому з такою ненавистю говорив він про епігонів Пушкіна (Рильський, X, 1962, 23); Стер [кінь] копито і шкутильгав тепер на праву передню. Може, саме через те його десь і вдалося добути Хомі та Блаженкові (Гончар, III, 1959, 89).
4. спол. поясн. у сполуч. за. Уживається перед переліком. Весільний обряд складається з трьох частин, а саме: заручин, сватання і весілля (Весілля, І, 1970, 281).
самий
САМИЙ, а, е, займ. означ. 1. Уживається після вказівних займенників той, та, те, ті, цей, ця, це, ці, такий, така, таке, такі та ін., підкреслюючи: а) тотожність із ким-, чим-небудь або подібність до когось, чогось. Орина Родіонівна була для Пушкіна тим же самим, чим для Шевченка був його дід (Рильський, X, 1962, 22); Дмитро веде з ярмарку коня, такого самого, як і Карий був (Стельмах, II, 1962, 412); б) незмінність людини, предмета, ситуації і т. ін., їх наявності де-небудь або їх певної ознаки. Село на горі, а попід горою той самий Дніпро шумить, що й попід Києвом (Вовчок, І, 1955, 319); Іншії гори згадались мені, вулиці інші й будинки, Тільки той самий ясний місяченько освічує їх в сю хвилину (Л. Укр., І, 1951, 163); - Хата стала ще нижча; мабуть, осіла. І образи ті самі, - промовив Микола (Н.-Лев., II, 1956, 257); Зустрів я вчителя старого, Який учив мене колись. Зів'яли кучері у нього, Але в очах той самий блиск (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 60); в) одночасність чи послідовність певних дій, розгортання якихось подій і т. ін. Того ж таки тижня самого занедужала панночка (Вовчок, І, 1955, 113); Того самого дня, як він вернувся додому, заїздить до його Дмитренко (Мирний, І, 1949, 385); Напишіть в той самий день, як дістанете сього листа (Коцюб., III, 1956, 403); // Уживається для увиразнення, конкретизації, виділення особи, предмета, місця, часу і т. ін.: а) саме хтось, саме щось; не хто інший; не що інше; саме там, саме тоді та ін.- Я Андрій Соловейко... Я той самий, котрого ви років п'ять тому назад боялись, як злодія (Коцюб., І, 1955, 450); Перемчали [стіжки] його думки в той недавній час, коли він, ще весною, назирав цей самий хліб зеленим (Мирний, І, 1949, 267); - Так се шлях у Хрумово? - спитав ще раз Михайло. - Сей, сей самий (Вовчок, І, 1955, 324); Він згадав, як в сій самій хатині з ним була його ненька рідненька (Л. Укр., І, 1951, 343); Не раз, не два я чув про те - Хто його [папоротник] знайде, кажуть люди, в ту саму ніч, як він цвіте, Тому усюди щастя буде (Гл., Вибр., 1957, 277); б) уже відомий, згадуваний раніше. Отож той самий сиротина У наймах сяк собі, то так Придбав, сірома, грошенят (Шевч., II, 1963, 269); [Xимка:] А тут і панич приїхав на літо додому. [Палажка:] Оцей самий? [Xимка:] Та цей же... (Мирний, V, 1955, 221); // Уживається після особових займенників із значенням «хтось власною особою». Борця того в селі не стало; А люде в Польщі зострічали [зустрічали] Якогось панича. Питав: - Чи жива, каже, титарівна? Чи насміхається з нерівні? - Ото він самий! (Шевч., II, 1963, 104); - Та невже Іван Петрович?.. - Він самий і є. А ви ж, вибачайте, хто самі будете? (Мирний, III, 1954, 263).
2. Уживається з іменниками: а) у поєднанні з прийм. з, від, до, на, перед, під і т. ін. на позначення часу - певної пори доби чи року, певного періоду тощо, вказуючи на часову межу дії; саме тоді, саме відтоді. А не пила ж то, не їла [Ївга] з самого ранку нічогісінько (Кв.-Осн., II, 1956, 273); [Кай Летіцій:] А я вже й так запаморочивсь трохи, просидівши від самого полудня в Кріспіна Секста на обіді (Л. Укр., II, 1951, 360); Раз восени, перед самою покровою, Микола сидів ввечері над лиманом і одпочивав (Н.-Лев., II, 1956, 240); Той матрос перед самою війною знов у степах об'явився (Гончар, II, 1959, 45); Під самий Новий рік у фашистську тюрягу попався старий партизан Данило Броварник (Стельмах, Правда.., 1961, 82); Сьогоднішню сторінку своєї славної творчої біографії герой соціалістичних полів Іван Шумило до самої старості перегортатиме якнайшвидше (Довж., І, 1958, 81); б) у поєднанні з прийм. в, до, край, на, під, при, біля і т. ін. на позначення місця, вказуючи на просторову межу дії, місцезнаходження тощо; аж; близько; безпосередньо. Пливи, пливи, мій віночку, до самого моря (Л. Укр., І, 1951, 202); Як смеркло, підібрались [парубки] під самі вікна (Вовчок, І, 1955, 87); В кінці села, коло самої Раставиці, стояла хата старого Петра Джері (Н.-Лев., II, 1956, 168); Внизу прудка об скали б'ється річка, А над проваллям, на самім краю, Стоїть висока, рівна, ніби свічка, У гостроверхій шапочці смерічка (Павл., Бистрина, 1959, 83); // Уживається з іменниками в поєднанні з тими ж прийм. і підсилювальною часткою аж. Зайшли ми дуже далеко, аж до печер самих (Вовчок, І, 1955, 230); Аж під самі тини розлився ярмарок і навіть у вулицю вихлюпнулися вози (Головко, II, 1957. 183); - Дозволь мені, мати, Дівчину узяти, Що у неї русі коси Аж по самі п'яти (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 23).
3. Уживається з іменниками (перев. на означення явищ природи тощо), підкреслюючи високий ступінь вияву певної властивості, момент найбільшого розвитку, розпал чогось. Було се у саме половоддя, як Дніпро розлився верстов на вісім завширшки (Стор., І, 1957, 108); У саму спеку, опівдні, сідаю в човен (Коцюб., II, 1955, 265); Злягла [вдова] в самі жнива, в гарячу пору (Коцюб., І, 1955, 13).
4. Уживається в поєднанні з прикметниками: а) з відносними для підкреслення найвищого ступеня вияву ознаки. Як крикне [цар] На самих пузатих - Всі пузаті до одного В землю провалились! (Шевч., І, 1963, 251); - В котрому вікні він сидів? - знов спитав Микола. - В самому крайньому (Н.-Лев., II, 1956, 201); Цей час [70-ті роки XIX ст.] в Галичині був самим мертвим, як свідчать історики (Коцюб., III, 1956, 29); На самому сонячному місці пастовня яснів блідим золотом островок (Л. Укр., III, 1952, 651); - Між моїм родом - батьками, дідами, самими далекими пращурами - я перший іду до культури, до світла (Вас., IV, 1960, 14); Дівчинка тихенько засміялася, затупала ніжками по щаблях драбини і з самого останнього сміливо зіскочила на сіно (Стельмах, II, 1962, 77); б) (розм., рідко) з якісними звичайного і вищого ступеня - для творення форм найвищого ступеня, з якісними найвищого ступеня - для їх підсилення. - Ти саму велику біду мені робиш, ти губиш мене (Кв.-Осн., II, 1956, 339); Було піде [пан] з Сенькою-кухарем у загони, намітить самого ситого вола, та й звелить убити (Стор., І, 1957, 195); - Подай нагайку. - Батьку, ну для чого вам ця нагайка? - А для того, сучий ти сину, щоб не показував на картах трьох доріг, а одну, та саму кращу (Довж., І, 1958, 199); - Он у Дейкалівці самого найкращого жеребця в артілі вкрали (Тют., Вир, 1964, 15).
@ Вражати (вразити) в саме серце див. вражати1; В саме серце; До самого серця див. серце; В самий раз див. раз1; В самому соку див. сік; Вціляти (вцілити) в саме серце див. вціляти; До самих кісток див. кістка; До самих кісток промокати (промерзати, проймати і т. ін. ) див. кістка; До самого білого світу див. світ1; До самого долу див. діл; До самого краю див. край1; До самої смерті див. смерть; Закоханий по самі вуха див. закоханий; З (від) самого малечку див. малечку; З (від) самого малку див. малку; З (від) самого роду див. рід; Згори до самого низу див. згори; З-під (з-перед) самого носа див. ніс; З самого приходу див. прихід; Один і той самий; Одна й та сама; Одне (одно) і [й] те саме див. один; Під (перед) самим носом див. ніс; Платити (відплатити) такою (тією) самою монетою див. монета; Платити тим самим див. платити; По саме нікуди див. нікуди; По самі вінця див. вінця; По самі вуха див. вухо; По саму зав'язку див. зав'язка; По саму шию див. шия; Тієї ж самої хвилини (миті) див. той; Того ж самого дня (вечора і т. ін.) див. той; У (на, під) той самий час див. той; У самому квіті див. квіт; У саму точку бити (попадати) див. точка; У той самий момент (мент) див. той; У ту ж саму хвилину (мить) див. той.
САМИЙ див. сам.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | самий | сама | саме | самі |
Родовий | самого | самої | самого | самих |
Давальний | самому | самій | самому | самим |
Знахідний | самий, самого | саму | саме | самі, самих |
Орудний | самим | самою | самим | самими |
Місцевий | на/у самому, самім | на/у самій | на/у самому, самім | на/у самих |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | самий | сама | саме | самі |
Родовий | самого | самої | самого | самих |
Давальний | самому | самій | самому | самим |
Знахідний | самий, самого | саму | саме | самі, самих |
Орудний | самим | самою | самим | самими |
Місцевий | на/у самому, самім | на/у самій | на/у самому, самім | на/у самих |