заломлений
ЗАЛОМЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до заломити. Чутно якийсь стогін. Тірца.. спиняється над одним чоловіком, що саме обернувся горілиць і простяг до місяця заломлені в розпачі руки (Л. Укр., II, 1951, 150); Перед його очима враз постала згорблена постать матері з заломленими на сухих грудях руками (Збан., Між.. людьми, 1955, 33); Смугаста шапка-пілотка, заломлена завзято набакир, немовби свідчила про відчайдушний неспокій цього хлопця (Хижняк, Тамара, 1959, 249).
2. прикм., фіз. Утворений внаслідок заломлення. Заломлений промінь.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | заломлений | заломлена | заломлене | заломлені |
Родовий | заломленого | заломленої | заломленого | заломлених |
Давальний | заломленому | заломленій | заломленому | заломленим |
Знахідний | заломлений, заломленого | заломлену | заломлене | заломлені, заломлених |
Орудний | заломленим | заломленою | заломленим | заломленими |
Місцевий | на/у заломленому, заломленім | на/у заломленій | на/у заломленому, заломленім | на/у заломлених |