радувати
РАДУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. Викликати почуття радості. Погомоніти з високим начальством було для Хоми просто-таки втіхою. Особливо його радували зустрічі з Героєм Радянського Союзу гвардії майором Воронцовим (Гончар, III, 1959, 203); Щорс любив верхову їзду і добрих коней. Його радував морозний ранок і якийсь особливий бадьорий ритм, що відчувався в кожному рипінні сідла і в кожному подиху товаришів (Довж., І, 1958, 151); Наші успіхи радують весь радянський народ, як також і друзів наших за кордоном (Тич., III, 1957, 486); // чим. Приносити кому-небудь радість своєю сумлінністю, готовністю щось робити і т. ін. Скромна, тиха Галина.. радує батьків любов'ю до праці (Колг. Укр., 4, 1956, 22).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | радую | радуємо |
2 особа | радуєш | радуєте |
3 особа | радує | радують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | радуватиму | радуватимемо |
2 особа | радуватимеш | радуватимете |
3 особа | радуватиме | радуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | радував | радували |
Жіночий рід | радувала | |
Середній рід | радувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | радуймо | |
2 особа | радуй | радуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | радуючи | |
Минулий час | радувавши |