вакханка
ВАКХАНКА, и, ж. 1. В античному світі - жриця бога Вакха, учасниця вакханалій (у 1 знач.). Під фрескою мозаїка, що зображає.. воскресіння [Адоніса] в постаті Діоніса, оточеного хорами вакханок (Л. Укр., II, 1951, 385).
2. перен. Жінка, нестримна у проявах своєї пристрасті. Очі закохані, веселі: в їх запалився вогонь вакханки (Н.-Лев., III, 1956, 313); Не ясноокий образ Беатріче І не вакханки темний, п'яний зір, Мене тривожить і невпинно кличе В незнану даль, у золотий простір (Рильський, І, 1956, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вакханка | вакханки |
Родовий | вакханки | вакханок |
Давальний | вакханці | вакханкам |
Знахідний | вакханку | вакханок |
Орудний | вакханкою | вакханками |
Місцевий | на/у вакханці | на/у вакханках |
Кличний | вакханко | вакханки |