вельмишановний
ВЕЛЬМИШАНОВНИЙ, а, е. Гідний великої поваги (узвичаєна форма ввічливості при звертанні до когось або при згадуванні когось). З цим проханням ударяємося і до вельмишановного Марка Лукича (Мирний, V, 1955, 398); Вельмишановний Якове Васильовичу! Я дуже радий, що Ви до мене обізвалися (Коцюб., ІII, 1956, 196); - З плином часу, вельмишановна Варвара Павлівно, питання закуски все частіше стає в центрі моєї уваги (Собко, Справа.., 1959, 12).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вельмишановний | вельмишановна | вельмишановне | вельмишановні |
Родовий | вельмишановного | вельмишановної | вельмишановного | вельмишановних |
Давальний | вельмишановному | вельмишановній | вельмишановному | вельмишановним |
Знахідний | вельмишановний, вельмишановного | вельмишановну | вельмишановне | вельмишановні, вельмишановних |
Орудний | вельмишановним | вельмишановною | вельмишановним | вельмишановними |
Місцевий | на/у вельмишановному, вельмишановнім | на/у вельмишановній | на/у вельмишановному, вельмишановнім | на/у вельмишановних |