вечеря
ВЕЧЕРЯ, і, ж. 1. Споживання їжі ввечері. По вечері Андрій присувався до печі і виймав люльку (Коцюб., II, 1955, 39); За дружньою вечерею зібралися колгоспники (Шиян, Переможці, 1950, 208).
2. Страва, приготована для споживання ввечері. Жінка снувалася по хаті, вечерю варила (Фр., II, 1950, 19); На столі стояла вечеря (Ле, Історія радості, 1947, 281).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вечеря | вечері |
Родовий | вечері | вечер |
Давальний | вечері | вечерям |
Знахідний | вечерю | вечері |
Орудний | вечерею | вечерями |
Місцевий | на/у вечері | на/у вечерях |
Кличний | вечере | вечері |