вибавлятися
ВИБАВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок., ВИБАВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. вибавляться; док. 1. Позбуватися кого-, чого-небудь неприємного. Дістали [знайомі] напади гострої істерії і не хутко від неї вибавились (Л. Укр., V, 1956, 395).
2. Виводитися, зникати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибавляюся | вибавляємося |
2 особа | вибавляєшся | вибавляєтеся |
3 особа | вибавляється | вибавляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибавлятимуся | вибавлятимемося |
2 особа | вибавлятимешся | вибавлятиметеся |
3 особа | вибавлятиметься | вибавлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вибавлявся | вибавлялися |
Жіночий рід | вибавлялася | |
Середній рід | вибавлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вибавляймося | |
2 особа | вибавляйся | вибавляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вибавляючись | |
Минулий час | вибавлявшись |