вибираний
ВИБИРАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до вибирати. - Гляньте на цих орлів, - казав, задумано розглядаючи їх, Журба, - що не хлопець, то сила, розум, талант.. Один в один... Це ж усе найкращий цвіт народу, вибираний, пересіяний! (Вас., II, 1959, 498); Вони завернули за один із ближчих курганів. Свіжа, крихка земля лежала коло досить широкої ями, звідки летіли нові грудки вибираної землі (Коцюба, Нові береги, 1959, 275).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вибираний | вибирана | вибиране | вибирані |
Родовий | вибираного | вибираної | вибираного | вибираних |
Давальний | вибираному | вибираній | вибираному | вибираним |
Знахідний | вибираний, вибираного | вибирану | вибиране | вибирані, вибираних |
Орудний | вибираним | вибираною | вибираним | вибираними |
Місцевий | на/у вибираному, вибиранім | на/у вибираній | на/у вибираному, вибиранім | на/у вибираних |