вигибати
ВИГИБАТИ, ає, недок., ВИГИНУТИ, не і діал. ВИГИБТИ, бне, док. Гинути, вмирати (про всіх або багатьох). Тріскались дерева по лісах. Вигибали сади (Довж., Зач. Десна, 1957, 241); Зубожів мій брат: то хліб не вродив, то худоба вигинула (Вовчок, І, 1955, 4); Дикі Вівці давно вигибли від пазурів та зубів Вовків та інших хижаків (Фр., IV, 1950, 120); - Тікайте на піч, бо вигинете, як мухи! - гукнув на дітвору Іван Побиваний (Чендей, Вітер.., 1958, 10).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигибаю | вигибаємо |
2 особа | вигибаєш | вигибаєте |
3 особа | вигибає | вигибають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигибатиму | вигибатимемо |
2 особа | вигибатимеш | вигибатимете |
3 особа | вигибатиме | вигибатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вигибав | вигибали |
Жіночий рід | вигибала | |
Середній рід | вигибало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вигибаймо | |
2 особа | вигибай | вигибайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вигибаючи | |
Минулий час | вигибавши |