виговорюватися
ВИГОВОРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИГОВОРИТИСЯ, рюся, ришся, док. 1. Говорити досхочу, розповідати, висловлювати все. Сусід Іван.. розповідав не раз, що "Гриць, - каже, - виговориться в неділю на весь тиждень та й цілий тиждень відтак не потребує говорити" (Март., Тв., 1954, 64); Груня ждала, поки мати виговориться, мовчала, щоб не розпалювати (Горд., II, 1959, 212).
2. тільки док., розм. Говорячи, набути навиків до розмови; стати балакучішим. Навіть, коли сватав мене, жодного слова не сказав.. Думала: виговориться, живучи зо мною.. Ні, таким і лишився (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 157).
3. діал. Виправдуватися. - Не бійсь слави, не бійсь слави, Не бійсь поговору, Я за славу сама стану, Ще й виговорюся (Чуб., V, 1874, 83).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виговорююся | виговорюємося |
2 особа | виговорюєшся | виговорюєтеся |
3 особа | виговорюється | виговорюються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виговорюватимуся | виговорюватимемося |
2 особа | виговорюватимешся | виговорюватиметеся |
3 особа | виговорюватиметься | виговорюватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | виговорювався | виговорювалися |
Жіночий рід | виговорювалася | |
Середній рід | виговорювалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виговорюймося | |
2 особа | виговорюйся | виговорюйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | виговорюючись | |
Минулий час | виговорювавшись |