видворяти
ВИДВОРЯТИ, яю, яєш, недок., ВИДВОРИТИ, рю, риш, док., перех., заст. Виселяти кого-небудь, примушувати залишити місце проживання; // Примушувати кого-небудь піти звідкись. А ключник думає тим часом, як бути йому: видворити п'яниць оцих чи, навпаки, споїти і залишити тут похмелятися (Міщ., Сіверяни, 1961, 129).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видворяю | видворяємо |
2 особа | видворяєш | видворяєте |
3 особа | видворяє | видворяють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видворятиму | видворятимемо |
2 особа | видворятимеш | видворятимете |
3 особа | видворятиме | видворятимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | видворяв | видворяли |
Жіночий рід | видворяла | |
Середній рід | видворяло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видворяймо | |
2 особа | видворяй | видворяйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | видворяючи | |
Минулий час | видворявши |