видітися
ВИДІТИСЯ, диться, недок., розм. Поставати в свідомості, в уяві, а також у сні; уявлятися, маритися. Не хутко те буде... Чи й буде, чи ні? Не знаю. Та видиться все те мені (Л. Укр., І, 1951, 286); Мені ж донині Картини видяться оці: Чи то стоять дуби в долині, Чи два поранені бійці (Мал., II, 1956, 128); Майже щоночі Люба виділась Геннадію уві сні (Автом., Щастя.., 1959, 45); // безос. - Такий мені, небожата, сон приснився, Бодай ніколи не явився! Видиться: моя галера цвіткована, мальована, Стала вся обідрана, на пожарі спускана (Укр.. думи.., 1955, 40); // безос. Здаватися. - А мені видиться, що він багато бреше (Фр., II, 1950, 348).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | виджуся | видимося |
2 особа | видишся | видитеся |
3 особа | видиться | видяться |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видітимуся | видітимемося |
2 особа | видітимешся | видітиметеся |
3 особа | видітиметься | видітимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | видівся | виділися |
Жіночий рід | виділася | |
Середній рід | виділося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | видьмося | |
2 особа | видься | видьтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | видячись | |
Минулий час | видівшись |