викочування
ВИКОЧУВАННЯ, я, с. Дія за знач. викочувати. Для вкочування й викочування бочок укладені лаги (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 97).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | викочування | викочування |
Родовий | викочування | викочувань |
Давальний | викочуванню | викочуванням |
Знахідний | викочування | викочування |
Орудний | викочуванням | викочуваннями |
Місцевий | на/у викочуванні | на/у викочуваннях |
Кличний | викочування | викочування |