винокуріння
ВИНОКУРІННЯ, я, с . Виготовлення горілки і спирту з зерна, картоплі і т. ін. способом спеціальної перегонки. З виникненням промислового винокуріння асортимент напоїв, виготовлюваних на Україні домашнім способом, зменшувався (Укр. страви, 1957, 365).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | винокуріння | винокуріння |
Родовий | винокуріння | винокурінь |
Давальний | винокурінню | винокурінням |
Знахідний | винокуріння | винокуріння |
Орудний | винокурінням | винокуріннями |
Місцевий | на/у винокурінні | на/у винокуріннях |
Кличний | винокуріння | винокуріння |