висвячений
ВИСВЯЧЕНИЙ, а, е, церк. Дієпр. пас. мин. ч. до висвятити. Висвячені митрополит Іов (Борецький) і єпіскопи були противниками уніатсько-католицької політики польського уряду на Україні (Іст. УРСР, І, 1953, 189).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | висвячений | висвячена | висвячене | висвячені |
Родовий | висвяченого | висвяченої | висвяченого | висвячених |
Давальний | висвяченому | висвяченій | висвяченому | висвяченим |
Знахідний | висвячений, висвяченого | висвячену | висвячене | висвячені, висвячених |
Орудний | висвяченим | висвяченою | висвяченим | висвяченими |
Місцевий | на/у висвяченому, висвяченім | на/у висвяченій | на/у висвяченому, висвяченім | на/у висвячених |