виснаження
ВИСНАЖЕННЯ, я, с. Стан за знач. виснажити і виснажитися. Тільки розпочавши свій артистичний шлях, він вже відчував страшенну втому, ні - більше ніж втому - виснаження (Дмит., Розлука, 1957, 231); Гинули бранці дорогою. Чимало вмерло від сонячного удару.. й виснаження (Тулуб, Людолови, I, 1957, 184); - Виснаження грунту я компенсую звичайними заходами угноєння, тільки більш удосконаленим способом (Смолич, I, 1958, 69).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | виснаження | виснаження |
Родовий | виснаження | виснажень |
Давальний | виснаженню | виснаженням |
Знахідний | виснаження | виснаження |
Орудний | виснаженням | виснаженнями |
Місцевий | на/у виснаженні | на/у виснаженнях |
Кличний | виснаження | виснаження |