вистоювання
ВИСТОЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вистоювати 1 і вистоюватися. Найбільше дратувало Дейнеку відвідування церкви.. Двогодинне вистоювання під час відправи стомлювало його більше, ніж важка робота (Добр., Ол. солдатики, 1961, 50); Під час вистоювання цукор із сиропу проникає в плоди, що запобігає їх зморщуванню при варінні [варення] (Укр. страви, 1957, 421).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вистоювання | вистоювання |
Родовий | вистоювання | вистоювань |
Давальний | вистоюванню | вистоюванням |
Знахідний | вистоювання | вистоювання |
Орудний | вистоюванням | вистоюваннями |
Місцевий | на/у вистоюванні | на/у вистоюваннях |
Кличний | вистоювання | вистоювання |