висівати
ВИСІВАТИ, аю, аєш і ВИСІЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИСІЯТИ, ію, ієш, док., перех. 1. Сіяти що-небудь повністю або у певній кількості. Ще в березні він висівав насіння в горщечки і щодня піклувався про майбутні сходи (Донч., І, 1956, 374); - Відібрані сорти [бавовни] ми висіваємо в цім році в масових масштабах уперше (Ле, Міжгір'я, 1953, 531); Свіжозібране насіння турнепсу висіяли на полі після жита (Колг. Укр., 6, 1956, 19); * Образно. І висіє ягоди червень на доли (Перв., II, 1958, 135); // Сіючи, витратити все. - Посівматеріал вийшов, - видихнув він [Прокіп] за один раз і важко сів на стілець. Оксен, що саме розмовляв із рахівником, затих, очі його зробилися суворими. - Як нема? Тобі ж давано! - Що ж, що давано! Висіяли (Тют., Вир, 1964, 97).
2. Сіючи що-небудь через сито, решето і т. ін., відокремлювати менші часточки від більших або від сміття; просівати. З цього дня Матвій сіяв великим решетом на мотузках пісок. Висівав його так, що він був чистенький, як пшеничне борошно (Ірчан, II, 1958, 272).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висіваю | висіваємо |
2 особа | висіваєш | висіваєте |
3 особа | висіває | висівають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висіватиму | висіватимемо |
2 особа | висіватимеш | висіватимете |
3 особа | висіватиме | висіватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | висівав | висівали |
Жіночий рід | висівала | |
Середній рід | висівало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | висіваймо | |
2 особа | висівай | висівайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | висіваючи | |
Минулий час | висівавши |