витруювати
ВИТРУЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИТРУЇТИ, ую, уїш, док., перех. 1. Винищувати всіх або багатьох отруйними речовинами.
2. перен. Знищувати що-небудь дощенту. У своєму творі ["Бур'ян"] А. Головко ставив завдання бичувати пороки, хиби.., витруювати з життя все прогниле, що гальмує рух вперед (Укр. літ., 10, 1957, 85); - Та як ті писарі, то вони здається і душу і серце у себе прописали, витруїли, - своє співає Настя. - Уже де тілько писар - то так і стережися як огню (Мирний, IV, 1955, 70).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витруюю | витруюємо |
2 особа | витруюєш | витруюєте |
3 особа | витруює | витруюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витруюватиму | витруюватимемо |
2 особа | витруюватимеш | витруюватимете |
3 особа | витруюватиме | витруюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | витруював | витруювали |
Жіночий рід | витруювала | |
Середній рід | витруювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витруюймо | |
2 особа | витруюй | витруюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | витруюючи | |
Минулий час | витруювавши |