витіюватість
ВИТІЮВАТІСТЬ, тості, ж., книжн. Властивість за знач. витіюватий.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | витіюватість | витіюватості |
Родовий | витіюватості, витіюватости | витіюватостей |
Давальний | витіюватості | витіюватостям |
Знахідний | витіюватість | витіюватості |
Орудний | витіюватістю | витіюватостями |
Місцевий | на/у витіюватості | на/у витіюватостях |
Кличний | витіюватосте | витіюватості |