вицвітати
ВИЦВІТАТИ, аю, аєш, недок., ВИЦВІСТИ, іту, ітеш, док. 1. тільки 3 ос. Втрачаючи попереднє забарвлення, набувати невиразного, нерівного кольору; линяти. Чорнило вицвітає від часу, повітря і сонця (Скл., Орл. крила, 1948, 42); Вона бачила, що сорочка й шаровари в його приношені, з латками, що червоний пояс вицвів, прибілів (Вовчок, Вибр., 1946, 162); Очі, що були колись схожі на сизувато-синій тернослив, втратили свою голубизну, вицвіли (Цюпа, Назустріч.., 1958, 279).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вицвітаю | вицвітаємо |
2 особа | вицвітаєш | вицвітаєте |
3 особа | вицвітає | вицвітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вицвітатиму | вицвітатимемо |
2 особа | вицвітатимеш | вицвітатимете |
3 особа | вицвітатиме | вицвітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вицвітав | вицвітали |
Жіночий рід | вицвітала | |
Середній рід | вицвітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вицвітаймо | |
2 особа | вицвітай | вицвітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вицвітаючи | |
Минулий час | вицвітавши |