вичавний
ВИЧАВНИЙ, а, е, спец. Признач. для вичавлювання, видавлювання рідини, рідкої маси і т. ін. з чого-небудь.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вичавний | вичавна | вичавне | вичавні |
Родовий | вичавного | вичавної | вичавного | вичавних |
Давальний | вичавному | вичавній | вичавному | вичавним |
Знахідний | вичавний, вичавного | вичавну | вичавне | вичавні, вичавних |
Орудний | вичавним | вичавною | вичавним | вичавними |
Місцевий | на/у вичавному, вичавнім | на/у вичавній | на/у вичавному, вичавнім | на/у вичавних |