вишкірятися
ВИШКІРЯТИСЯ, яюся, яєшся і ВИШКІРЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИШКІРИТИСЯ, рюся, ришся, док., розм. 1. про що. Ставати видним, оголеним при розсунутих, розтулених губах (про зуби). Он, ввижається йому, немовби з хащів висувається вовча морда.. Здоровенні два ряди зубів вишкірились на нього, близяться, ось-ось дістануть йому до горла (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 91); * Образно. Тріскаючи, вишкірились червоні ребра крокв (Гончар, І, 1954, 259).
2. про кого. Розсуваючи губи, відкривати, показувати зуби. Іван вишкірився до Максима, блиснувши з-під вусів разками зубів (Смолич, Мир.., 1958, 40); Прикажчик не зрозумів, вишкірився, бо зухвалий тон малюка вразив його (Ільч., Звич. хлопець, 1947, 60); // до кого, на кого і без додатка, перен. Говорити, відповідати кому-небудь дуже гостро, проявляючи роздратування, злість. Коли санітар підійшов до Альоші, щоб одвести в палату, він раптом вишкірився до лікаря: - Не піду! Там страшно... (Мик., II, 1957, 228); - Дурне ви говорите! - вишкірився лакуза на неї. - Де це видано, щоб я.. збрехав? (Стельмах, Хліб.., 1959, 101).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишкіряюся | вишкіряємося |
2 особа | вишкіряєшся | вишкіряєтеся |
3 особа | вишкіряється | вишкіряються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишкірятимуся | вишкірятимемося |
2 особа | вишкірятимешся | вишкірятиметеся |
3 особа | вишкірятиметься | вишкірятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вишкірявся | вишкірялися |
Жіночий рід | вишкірялася | |
Середній рід | вишкірялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вишкіряймося | |
2 особа | вишкіряйся | вишкіряйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вишкіряючись | |
Минулий час | вишкірявшись |