вплутувати
ВПЛУТУВАТИ (УПЛУТУВАТИ), ую, уєш, недок., ВПЛУТАТИ (УПЛУТАТИ), аю, аєш, док., перех. 1. Увивати, вставляти щось у що-небудь, плутаючи, переплітаючи. Оленка встигла одержати в подарунок від Шури маленьку блакитну стрічечку і тепер заклопотано вплутувала її в свої розкуйовджені після ночі непідрізані кіски (М. Ол., Леся, 1960, 52); // Устромляти руку, кігті і т. ін. у волосся, вовну тощо. Дивлюсь - воно [вороненя] угору полетіло Да й пуць на шию барану І, кігті вплутавши у вовну білу, Смикнулося нести (Греб., І, 1957, 66); Закричав Євпраксєєв, уплутавши п'ятерню в шинкарську бороду... (Мирний, II, 1954, 128).
2. перен., розм. Втягати кого-небудь у якусь неприємну справу. - Докучай сама падишахові, але не вплутуй мене у свої справи (Тулуб, Людолови, II, 1957, 350); За хвилину такого може наговорити, що за п'ять рокіз потім, не відкрутишся. - Дурниця! - Про мене, нехай, нехай буде дурниця, .. тільки нас не вплутуй, - сказав Хома (Довж., I, 1958, 343); [Xрапко:] От, приміром, тебе у яке діло вплутають, то й знатимеш, як з його виплутатись (Мирний, V, 1955, 174).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вплутую | вплутуємо |
2 особа | вплутуєш | вплутуєте |
3 особа | вплутує | вплутують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вплутуватиму | вплутуватимемо |
2 особа | вплутуватимеш | вплутуватимете |
3 особа | вплутуватиме | вплутуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вплутував | вплутували |
Жіночий рід | вплутувала | |
Середній рід | вплутувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вплутуймо | |
2 особа | вплутуй | вплутуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вплутуючи | |
Минулий час | вплутувавши |