всмоктаний
ВСМОКТАНИЙ (УСМОКТАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до всмоктати. З цією машиною він зустрів війну в Західній Україні на кордоні. З нею витримував триденний нерівний бій з ворогом.. Тоді він зберіг машину. Тепер вона, слухняна й мовчазна, стояла, всмоктана землею (Гончар, IV, 1960, 61); * Образно. Глибоко запалі очі з-під настобурчених брів світили хижим огнем; усмоктані всередину щоки чорніли жилами (Мирний, IV, 1955, 332).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | всмоктаний | всмоктана | всмоктане | всмоктані |
Родовий | всмоктаного | всмоктаної | всмоктаного | всмоктаних |
Давальний | всмоктаному | всмоктаній | всмоктаному | всмоктаним |
Знахідний | всмоктаний, всмоктаного | всмоктану | всмоктане | всмоктані, всмоктаних |
Орудний | всмоктаним | всмоктаною | всмоктаним | всмоктаними |
Місцевий | на/у всмоктаному, всмоктанім | на/у всмоктаній | на/у всмоктаному, всмоктанім | на/у всмоктаних |