відраховувати
ВІДРАХОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРАХУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Рахуючи, відділяти, відокремлювати частину кого-, чого-небудь. Він говорив поволі, важко, наче одраховував гроші (Коцюб., II, 1955, 97); М'яким рухом з черги одрахував розвідний вісім. "За мною, товариші!" (Еллан, ІІ, 1958, 22); // Ритмічними ударами вказувати час. І мідний роздільний дзвін розноситься вгорі, відраховуючи секунди, надаючи їм незвичайної ваги і значимості (Ю. Янов., I, 1958, 135).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відраховую | відраховуємо |
2 особа | відраховуєш | відраховуєте |
3 особа | відраховує | відраховують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відраховуватиму | відраховуватимемо |
2 особа | відраховуватимеш | відраховуватимете |
3 особа | відраховуватиме | відраховуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відраховував | відраховували |
Жіночий рід | відраховувала | |
Середній рід | відраховувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відраховуймо | |
2 особа | відраховуй | відраховуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відраховуючи | |
Минулий час | відраховувавши |