відріз
ВІДРІЗ, ч. 1. род. у. Дія за знач. відрізати 1-3. Водій Пюпа пояснив комісару по карті, в якій точно місцевості трапився одріз танкової частини (Ю. Янов., І, 1954, 52).
@ Голову (руку) давати на відріз - уживається для запевнення когось у правдивості, правильності сказаного. Голову свою дає вона на відріз, що воно так, а не інакше (Вільде, Сестри.., 1958, 562).
2. род. а. Кілька метрів тканини на костюм, плаття тощо. Я привіз на радість їй сукна відріз Та нову чумарочку (С. Ол., Вибр., 1959, 193); Соломія.. одімкнула скриню й витягла з неї.. папірця, що лежав на самому споді, під горою білизни, одежі й відрізів на костюми (Кучер, Трудна любов, 1960, 339).
3. род. а. Гвинтівка з відрізаною частиною дула; обріз, утинок. [Сироватка:] З рушниці тільки горобців добре бити. Одріз - той не зрадить... (Мик., І, 1957, 89).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відріз | відрізи |
Родовий | відрізу | відрізів |
Давальний | відрізові, відрізу | відрізам |
Знахідний | відріз | відрізи |
Орудний | відрізом | відрізами |
Місцевий | на/у відрізі | на/у відрізах |
Кличний | відрізе | відрізи |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | відріз | відрізи |
Родовий | відріза | відрізів |
Давальний | відрізові, відрізу | відрізам |
Знахідний | відріз | відрізи |
Орудний | відрізом | відрізами |
Місцевий | на/у відрізі | на/у відрізах |
Кличний | відрізе | відрізи |