рам'я
РАМ'Я1, я, с . Старий, поношений або подертий одяг; лахміття. Не світило тепер дрантя та рам'я на старих плечах: воно пішло на ганчірки, а Мотря в усьому новому ходила (Мирний, І, 1949, 359); // Клапті, обривки матерії, одягу. Гошка постраждав найбільше, хоч бився, як леопард. Він стояв увесь подряпаний і хлюскав носом, галіфе порвані, від сорочки одне рам'я (Тют., Вир, 1964, 413).
РАМ'Я2, я, с ., діал. Плече. Вона мовчки зносила ті любощі, й лише голова її опадала чимраз, то глибше на його рам'я... (Коб., І, 1956, 115); Іван глянув на нього через рам'я і спинив на хвилину свій погляд на його лиці (Круш., Буденний хліб.., 1960, 208).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рам'я | рам'я |
Родовий | рам'я | рам'ів |
Давальний | рам'ю | рам'ям |
Знахідний | рам'я | рам'я |
Орудний | рам'ям | рам'ями |
Місцевий | на/у рам'ї | на/у рам'ях |
Кличний | рам'я | рам'я |