рамник
РАМНИК, а, ч. Робітник, який виготовляє рами.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рамник | рамники |
Родовий | рамника | рамників |
Давальний | рамникові, рамнику | рамникам |
Знахідний | рамника | рамників |
Орудний | рамником | рамниками |
Місцевий | на/у рамнику, рамникові | на/у рамниках |
Кличний | рамнику | рамники |