революціонерка
РЕВОЛЮЦІОНЕРКА, и, ж. Жін. до революціонер. - Вона не просто собі вчителька, Даньку... Бойова! Це, видно, справжня революціонерка, правдистка! (Гончар, Таврія, 1952, 97); Марія Іллінічна [Ульянова] була професіональною революціонеркою (Веч. Київ, 17.ІІ 1968, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | революціонерка | революціонерки |
Родовий | революціонерки | революціонерок |
Давальний | революціонерці | революціонеркам |
Знахідний | революціонерку | революціонерок |
Орудний | революціонеркою | революціонерками |
Місцевий | на/у революціонерці | на/у революціонерках |
Кличний | революціонерко | революціонерки |