родючість
РОДЮЧІСТЬ, чості, ж. 1. Властивість за знач. родючий 1. Родючість - найважливіша ознака грунту, яка відрізняє його від тієї гірської породи, на якій він утворився (Фіз. геогр., 7, 1957, 52); Родючість грунту можна неухильно підвищувати запровадженням правильних сівозмін, застосуванням високої агротехніки і правильної системи удобрення (Овоч., 1956, 53); Солонці характеризуються дуже низькою родючістю, а в ряді випадків - зовсім безплідні (Наука.., 11, 1956, 24).
2. Здатність рослини плодоносити, родити (у 3 знач.). Перехресне запилення викликає у рослини великі життєві сили, примножує її родючість (Вол., Озеро.., 1959, 52).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | родючість | родючості |
Родовий | родючості, родючости | родючостей |
Давальний | родючості | родючостям |
Знахідний | родючість | родючості |
Орудний | родючістю | родючостями |
Місцевий | на/у родючості | на/у родючостях |
Кличний | родючосте | родючості |