розбухання
РОЗБУХАННЯ, я, с . Дія за знач. розбухати. Здатність деревини вбирати вологу з навколишнього середовища називається гігроскопічністю, а зміна лінійних розмірів, об'єму і форми деревини в бік збільшення називається розбуханням (Стол.-буд. справа, 1957, 24); Як писати сценарій?.. Чи бути стриманим, як у театральній п'єсі, чи прагнути, навпаки, дати такий запис, де ремарки хоч і не призвели б до розбухання сценарію і не виводили б його із специфічно зорового ряду, проте не тільки своїм змістом, але й формою якнайглибше розкривали б ідею? (Довж., III, 1960, 158).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розбухання | розбухання |
Родовий | розбухання | розбухань |
Давальний | розбуханню | розбуханням |
Знахідний | розбухання | розбухання |
Орудний | розбуханням | розбуханнями |
Місцевий | на/у розбуханні | на/у розбуханнях |
Кличний | розбухання | розбухання |