розбірливість
РОЗБІРЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до розбірливий. Правильна артикуляція приголосних забезпечує розбірливість слів, а тому й має для сценічної мови першорядне значення (Худ. чит.., 1955, 38).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розбірливість | розбірливості |
Родовий | розбірливості, розбірливости | розбірливостей |
Давальний | розбірливості | розбірливостям |
Знахідний | розбірливість | розбірливості |
Орудний | розбірливістю | розбірливостями |
Місцевий | на/у розбірливості | на/у розбірливостях |
Кличний | розбірливосте | розбірливості |