розважливо
РОЗВАЖЛИВО. Присл. до розважливий. Читав віч [Донченко] спокійно, розважливо, встигаючи кидати погляд на притихлу аудиторію (Донч., VI, 1957, 635); Троянівці, хрипківці, манилівці та залужани уже не зустрічали того опору хуторян, який був раніше, і робили своє діло спокійно, розважливо, по-господарському (Тют., Вир, 1964, 180).