розкріплювати
РОЗКРІПЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко РОЗКРІПЛЯТИ, яю, яєш, недок., РОЗКРІПИТИ, кріплю, кріпиш; мн. розкріплять; док., перех. 1. Звільняти що-небудь від кріплення, роз'єднувати щось скріплене.
2. за ким і без додатка. Розподіляти між кимсь,чимсь кого-, що-небудь. Встановивши продуктивність корів, Сагайдак заново розкріпив їх за доярками, стежачи, щоб на кожну припадала однакова кількість високо- і малопродуктивних тварин (Добр., Тече річка.., 1961, 62).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкріплюю | розкріплюємо |
2 особа | розкріплюєш | розкріплюєте |
3 особа | розкріплює | розкріплюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкріплюватиму | розкріплюватимемо |
2 особа | розкріплюватимеш | розкріплюватимете |
3 особа | розкріплюватиме | розкріплюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розкріплював | розкріплювали |
Жіночий рід | розкріплювала | |
Середній рід | розкріплювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розкріплюймо | |
2 особа | розкріплюй | розкріплюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розкріплюючи | |
Минулий час | розкріплювавши |