розпочатий
РОЗПОЧАТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпочати. Чаруйте піснею, дівчата! Ми завтра знову підем в бій. Та пісня, вами розпочата, Звучатиме в душі моїй (Дмит., Вірші.., 1949, 146); Всесвітньо-історичний поворот людства від капіталізму до соціалізму, розпочатий Жовтневою революцією, - закономірний результат розвитку суспільства (Програма КПРС, 1961, 6); // у знач. прикм. Запаленими від безсоння очима подивився [гетьман] на вікна, потім на розпочатий лист (Ле, Наливайко, 1957, 184); // розпочато, безос. присудк. сл. Цю роботу тільки розпочато (Еллан, II, 1958, 170); Нову п'ятирічку добре розпочато (Ком. Укр., 10, 1966, 8).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | розпочатий | розпочата | розпочате | розпочаті |
Родовий | розпочатого | розпочатої | розпочатого | розпочатих |
Давальний | розпочатому | розпочатій | розпочатому | розпочатим |
Знахідний | розпочатий, розпочатого | розпочату | розпочате | розпочаті, розпочатих |
Орудний | розпочатим | розпочатою | розпочатим | розпочатими |
Місцевий | на/у розпочатому, розпочатім | на/у розпочатій | на/у розпочатому, розпочатім | на/у розпочатих |