розщеплення
РОЗЩЕПЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. розщепити, розщеплювати і розщепитися, розщеплюватися. Зміна хімічного складу [виноградного] сусла відбувається шляхом розщеплення цукру дріжджовими грибками на спирт, вуглекислоту і ряд побічних продуктів (Колг. Укр., 9, 1961, 33); Сучасні досягнення науки - приміром, розщеплення атомного ядра, використання атомної енергії, завоювання космосу,- заслуга великого колективу вчених (Рильський, Веч. розмови, 1962, 90).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | розщеплення | розщеплення |
Родовий | розщеплення | розщеплень |
Давальний | розщепленню | розщепленням |
Знахідний | розщеплення | розщеплення |
Орудний | розщепленням | розщепленнями |
Місцевий | на/у розщепленні | на/у розщепленнях |
Кличний | розщеплення | розщеплення |